Бережіть зуби з 0 до 7 років. Керівництво для батьків. Бережіть зубки дітей! У нашій країні, на жаль, довгі роки існувало досить безвідповідальне ставлення до стоматологічних проблем дітей. Дивно, але навіть сьогодні, коли відчувається явний прогрес в українській стоматології, дітям все одно приділяється дуже мало уваги. Єдиної програми стоматологічного обстеження дітей взагалі не існує. Вперше довідку від стоматолога можуть вимагати у дитячому садку, а якщо дитина не піде у садок, то можна й до школи дійти без будь-якого інтересу до дитини з боку дитячого стоматолога. Огляди, які проводить лікар у районній поліклініці, мало відповідають комплексному підходу до раннього виявлення, лікування, а головне — до профілактики стоматологічних захворювань. Вся надія на свідомих батьків, які або самі водитимуть дитину до лікаря, або шукатимуть інформацію у книгах, Інтернеті, у родичів та знайомих і т.д.
Тому, незважаючи на те, що у попередніх рекомендаціях вже були поради батькам на вік від нуля до трьох, не буде зайвим коротко пройтись по грудному віку ще раз.
Зважаючи на те, що у нашій країні поки не сформовані стандарти надання стоматологічної допомоги дитячому населенню, доведеться дотримуватись західних стандартів. Зокрема, ми будемо ґрунтуватися на стандартах American Academy of Pediatric Dentistry (Американська академія дитячої стоматології), International Dental Research Association (Міжнародна асоціація стоматологічних досліджень), Israel Dental Association (Ізраїльська стоматологічна асоціація).
За цими стандартами, стоматолог спільно з лікарем-педіатром вперше оглядають дитину одразу після народження. У цей момент можна виявити деякі види патологій, такі як розщілини м’якого і твердого піднебіння (заяча губа і вовча паща), наявність уже прорізаних зубів, патологію розвитку лицьового скелета, патологію дихання і т.д. У нашій країні у штаті пологових будинків спеціаліста дитячого стоматолога, на жаль, немає, тому ці функції виконують (а буває, що й не виконують) лікарі-акушери у перший момент після народження або неонатологи у перші 30 днів життя. У більшості випадків, коли ніяка патологія не виявляється, дитина переходить під нагляд лікаря-педіатра.
Якщо ж, не дай Боже, виявляється якась патологія, то у лікарню викликається стоматолог, який приймає рішення про терміни та вид лікування.
Наприклад, при виявленні розщілини піднебіння спочатку виготовляється спеціальний обтуратор, щоб дитина могла нормально харчуватися, а потім планово протягом багатьох років проводяться хірургічні операції, у результаті яких розщілину можна так успішно закрити, що мало хто здогадається, що вона колись була.
Іноді дитина народжується вже з прорізаними молочними зубами. Все б нічого, але під час годування вона цими зубами може так покусати мамі груди, що подальше годування стане неможливим. Іноді використовують різні накладки, щоб не травмувати сосок, але зараз на Заході частіше видаляють ці зуби, щоб не заважати нормальному харчуванню. Потім, у віці трьох-чотирьох років, дитині виготовляють пластинку з штучними зубами, щоб не було деформацій зубного ряду через ранню відсутність зубів.
Якщо ніякої патології не виявляється, дитина стає на облік до педіатра у поліклініці, що однаково і у нас, і за кордоном. Відмінність у тому, що вже у віці 12 місяців на Заході проводиться ще один обов’язковий огляд дитини, а у нас стоматолог дитиною не зацікавиться до того моменту, поки за якимись показаннями не знадобиться довідка про санацію.
Огляд у 12 місяців дитина практично не запам’ятовує, оскільки він проходить у приміщенні, що не нагадує лікарню чи поліклініку, при приглушеному світлі, лікар не одягнений у білий халат і нічого страшного чи болючого з дитиною не відбувається. Під час цього візиту лікар просто оглядає дитину на предмет наявності будь-яких захворювань порожнини рота та лицьового скелета, виявляє патологічні звички, що могли сформуватися за перший рік життя, оглядає зубки на наявність каріозних і некаріозних уражень, перевіряє скронево-нижньощелепний суглоб тощо. Також стоматолог оцінює необхідність і достатність проведеної гігієни порожнини рота і, якщо бачить помилки, дає батькам коригуючі рекомендації щодо догляду за зубами. Стоматолог повинен провести бесіду з батьками про правильне харчування, про шкідливі звички (такі як смоктання пустушки, пальця, прокладання язика між зубами, хронічне жування губи, звичка гризти нігті та багато іншого).
Повторимо, що все це зобов’язані робити лікарі на Заході. У нас же це віддається на відкуп звичайним педіатрам, які не мають стоматологічної освіти. Тут уже як пощастить. Якщо лікар досвідчений, то він не гірше багатьох стоматологів знає всі нюанси розвитку порожнини рота й лицьового скелета, а якщо спеціаліст молодий, то йому б з животиками справитися, а вже до зубів чи дійдуть руки?
Припустимо, що стоматолог вами не цікавиться, а у дитини ріжуться зубки. Дитина нервує, плаче, у неї може навіть піднятися температура. Що робити, а чого не робити в такому випадку?
Зазвичай у дитини у цей період сильне слиновиділення. Витирайте йому личко якнайчастіше м’якою чистою серветкою, щоб постійне зволоження слиною не викликало подразнення шкіри. Ясна в цей момент сильно припухають, і дитина постійно намагається їх почухати, погризти щось. Можна помасажувати ясна ДУЖЕ ДОБРЕ вимитими пальцями, можна купити в аптеці спеціальні іграшки, кільця, диски з рельєфним малюнком, що стимулюють ріст зубів і дозволяють дитині вдосталь почухати зубки. Якщо використовувати щось нестандартне, треба обов’язково врахувати, що все має бути ідеально простерилізоване, дитина не повинна змогти розгризти це на дрібні частини (вони можуть потрапити в горло й викликати удушення), і не треба підвішувати це йому на шию, так само як і пустушку чи інші предмети. Дитина може заплутатися у таких «прикрашеннях» і перетиснути собі горло. Ну і ще чого не можна робити, так це слухати «мудрих» бабусь на лавці біля під’їзду, які радять прикладати до ясен аспірин та інші препарати, намагатися полоскати дитині рот гарячим чаєм, ромашкою або шавлією, прикладати шматок сала й використовувати інші «шаманські» методи. Якщо ж усе вищеперелічене не заспокоїло малюка, у нього тримається температура, дратівливість або якісь інші симптоми — краще звернутися до дільничного лікаря, нехай ще раз огляне дитину, можливо, справа не у зубах.
Припустимо, що ви з дитиною виростили до двох років повний комплект із 20 зубів. Що далі? Далі потрібно якось зберігати й підтримувати цей комплект у нормальному стані. Перше питання — як?
Ніяк інакше, як привчити дитину до щоденної гігієни порожнини рота! Дитина повинна з самого першого зуба звикнути до того, що без чищення зубів не проходить жодного дня. Цю інформацію стоматологи донесли вже до більшості населення. Але друге питання — ЯК чистити зуби — не менш важливе. Часто батьки пишаються тим, що привчили малюка чистити зуби щодня, але з’ясовується, що вони привчили його до самого процесу, не розуміючи суті. Якщо дитина пару разів провела щіткою по передніх зубах від одного вуха до іншого, це ще зовсім не означає, що вона якісно почистила зуби. Потім батьки розповідають стоматологу, що вони з дитинства чистять зуби щодня, а карієс їх не залишає. Важливо не тільки навчити дитину чистити зуби, а й робити це правильно!
Чистити зуби потрібно з першого дня після їх прорізування. Спочатку це робиться навіть без пасти й щітки. Батьки повинні шматочком стерильного бинта протирати дитині зубки щодня, ретельно видаляючи м’який зубний наліт. Згодом на марлечку можна почати видавлювати спеціальну пасту для найменших, потім дійде черга до насадок на палець із силіконовими ворсинками, а вже потім — до дитячих зубних щіток. Після чищення потрібно або дати дитині прополоскати рот водою, або стерти пасту мокрою марлечкою. Такі маніпуляції привчають малюка до того, що щодня потрібно доглядати за зубами, що з віком має увійти у звичку.
Важливе питання — яку пасту обрати для дитини? Питання досить складне, бо вибір сьогодні великий. Ясно одне: паста має бути спеціальною, дитячою! Дитячі пасти мають склад, що кардинально відрізняється від дорослої. Вони містять сполуки фтору й кальцію у пропорції, яка безпечна для малюків. На пасті завжди чітко вказаний вік, адже паста для найменших може сильно відрізнятися від пасти для старших дітей. Дитяча паста створена з урахуванням того, що багато дітей або погано споліскують пасту, або просто ковтають її, адже виробники додають приємний смак. Тому доросла паста дітям не підходить і мати один тюбик на всю сім’ю — неграмотно.
Не менш важливий і вибір щітки. Щітка теж має бути спеціальна. І важливо не лише те, що дитячі щітки роблять яскравими. У дитячої щітки грамотно підібрана жорсткість (вони дуже м’які, щоб не стирати молоду емаль). Розмір і форма теж важливі: довжина головки має дорівнювати ширині не менше двох і не більше трьох зубів дитини. Щітка має бути з якісних матеріалів: натуральна щетина швидше зношується й накопичує мікроби. Щітку потрібно міняти максимум кожні 3–4 місяці, а у електричної щітки — змінювати головку. Дитячі електричні щітки треба використовувати обережно, не притискати сильно й не тримати довго на одному місці. Щітку не можна зберігати у воді чи розчинах — там розмножуються мікроби. Зберігати потрібно у сухій склянці щетиною догори, ретельно промиваючи перед і після чищення.
Правила чищення зубів зараз можна знайти в кожній дитячій клініці або в інтернеті. Краще сходити на консультацію до дитячого стоматолога, який навчить правильно чистити зуби й дитину, і батьків. Головне — чистити зуби ПІСЛЯ їжі, а не до! Рекомендується чистити двічі на день: увечері перед сном і вранці після сніданку.
Спочатку батьки повинні чистити зуби малюку самі, а потім, коли це увійде у звичку, довіряти йому робити це самому. При цьому важливо контролювати, як він це робить, адже діти часто імітують чищення: можуть просто видавити пасту у раковину чи з’їсти її. Тому ненав’язливий контроль ніколи не завадить.