Пульпіт — це запалення пульпи зуба, що супроводжується нападами болю. Біль при пульпіті набагато сильніший, ніж при карієсі. Настає він спонтанно і може тривати протягом кількох годин.
У більшості випадків пульпіт розвивається як ускладнення карієсу — під дією патогенних бактерій і продуктів розпаду частинок їжі. Також пульпіт може бути викликаний стоматологічною травмою: відколом частини коронки, переломом зуба, а також температурними чи хімічними факторами (кислота, луг).
Класифікація
Гострий пульпіт:
- гіперемія пульпи;
- серозний обмежений пульпіт;
- серозний дифузний пульпіт;
- гнійний пульпіт;
- травматичний пульпіт.
Хронічний пульпіт:
- фіброзний пульпіт;
- гіпертрофічний пульпіт;
- гангренозний пульпіт.
Загострення хронічного пульпіту
Лікування пульпіту зазвичай починається з видалення пульпи з каналів зуба з подальшим їх заповненням. Такий метод називається хірургічним. Існує також консервативний метод, при використанні якого життєздатність пульпи зберігається. Консервативний метод застосовується при зворотних запальних захворюваннях пульпи, травматичному пульпіті, випадковому відкритті порожнини зуба. Цей метод ефективний, якщо пацієнт молодий і здоровий. Відкриття, розширення і формування каріозної порожнини відбувається так само, як і при лікуванні карієсу.
Особливу увагу слід звернути на медикаментозну підготовку порожнини — використання м’яких антисептиків, антибіотиків і протеолітичних ферментів. При цьому виключаються сильнодіючі речовини, а також алкоголь і ефір.
Основний етап у лікуванні пульпіту — розміщення спеціальної пасти для лікування зубів на дно порожнини. Паста має мати протизапальні властивості та сприяти регенерації тканин. Після застосування прокладки під пломбу порожнина закривається тимчасовою пломбою. Пломбування зуба проводиться через кілька днів, якщо пацієнт не скаржиться.
Профілактика пульпіту — своєчасне лікування карієсу.
